Методическая копилка учителя

Интересные сайты
Методичний портал ®

Про затвердження орієнтовних вимог до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році




СУНДУЧОК

  http://mila4ka1011.blogspot.ru/p/blog-page_1793.html

Полезные ссылки

Фотошоп простой в работе http://www.picmonkey.com/

интерактивная доска http://cnhjdjr.blogspot.ru/p/blog-page_25.html

технология продуктивного чтенияhttp://centrobrrostov.ru/index.php?option=com_k2&view=item&id=125:norm_doc8&Itemid=6
видео уроки http://interneturok.ru/ru/school/okruj-mir/3-klass/undefined/
о дружбеhttp://o-druzhbe.ru/
Електронні книги РАНОК
Сценарии





Методичні розробки уроків та тексти підручників з усхі предметів для 4-х класів:
Уроки та навчальні матеріали для вчителів та учнів 3-х класів:
Початкова школа. Вчитель -вчителю.Вчитель - учню. Вчитель -батькам. Поради шкільного психолога.Цей сайт створено для співпраці вчителів та допомоги учням та їх батькам.
Початкове навчання Мультимедійні підручники для початкової школи
Інтернет-магазин навчальніх матеріалів







ВСЕ ПРО ОСВІТУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ



Методичні рекомендації

Зміст сторінки  

1. Ведення та перевірка зошитів у початкових класах
2. Зміст, характер та обсяг домашнього завдання
3. Методичні рекомендації щодо проведення годин спілкування

 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ГОДИНИ СПІЛКУВАННЯ 

Мета, завдання і правила проведення  години спілкування

 Години спілкування допомагають учням зрозуміти значущість проблем, що відбуваються в житті, залучають їх у процес вирішення власних про­блем. Важливо проводити годину спілкування не час від часу, а в системі, за певною технологією.

Мета години спілкування – допомогти у вирішенні проблем, розвивати в учнів здатність вирішувати ці проблеми самостійно.

Завдання: викликати дітей на відверту розмову один з одним, ініці­ювати чесну дисципліну серед школярів. Дуже важливий неосудливий тон дискусії.

Як відзначають Джейн Нелсон у «Позитивній дисципліні» і Вільям Глассер у «Школі без невдах», особливо варто виділити деякі моменти, яких не повинно бути на годині спілкування:

•  не дозволяйте дітям засуджувати або звинувачувати інших;

•  не залучайте дітей до вистежування й виявлення правопоруш­ників;

•  не карайте весь клас за поведінку окремих дітей;

•  щоб залучити клас до пошуку справедливого й правильного рішен­ня, треба створити атмосферу співпраці.

При організації й проведенні години спілкування важливе дотримання низки правил або вироблення власних, наприклад:

•  спробувати самим вирішити проблему;

•  не чинити один на одного ніякого тиску;

•  слухати один одного й не перебивати.

Структура години спілкування

Структура класних зборів може бути такою.

1. Представлення обговорюваної проблеми (класним керівником або учнями).

2. Виклад інформації з проблеми.

3. Початок дискусії: «Що нам необхідно зробити для того, щоб...», «Результат вийшов таким, тому що...»

4. Пропозиції щодо вирішення проблеми.

5. Вибір рішення.

6. Обговорення передбачуваного результату рішення.

7. Закриття зборів.

Процедура години спілкування

 Процедура години спілкування передбачає й особливі умови. Школярі повинні сидіти по колу, бачити того, хто говорить. Не менш важливо дотримуватися встановлених часових обмежень. Для учнів початкової школи досить 30 хвилин. Якщо обговорення, дискусія відбуваються успішно й цікавлять усіх учнів, то час може бути продовжено, але до розумних меж. Разом із класом необ­хідно встановити, як часто організовувати класні збори, зустрічі. Однак можуть виникнути ситуації, що вимагають невідкладного проведення класних зборів, тоді їх можна організувати вранці, до початку занять. На класних зборах можуть вирішуватися питання виборів і перевиборів органів самоврядування; проводяться групові ігри на відкритому повітрі з моделювання соціальних ситуацій, тренування позитивного мислення; створення класних правил для досягнення бажаної етичної поведінки; вирішення конфліктів і налагодження дружніх взаємин між учнями. За допомогою різноманітних форм діяльності учнів у самоврядуванні клас­ному керівникові необхідно визначити внутрішній ріст дітей. Це може бути виражене в переліку спеціальних навичок, характерних для дітей різного віку.

Для учнів початкових класів характерні такі основні навички:

1.  Розуміти й описувати проблему, виступати не соромлячись.

2.  Висловлювати власну думку, брати активну участь в обговоренні питання (проблеми).

3.  Уміти слухати, коли інші діляться своїми ідеями, думками.

4.  Підтримувати тривалий контакт.

5.  Чекати й не переривати мовця.

6.  Відповідально ставитися до дорученої справи, розвивати здатність до рефлексії.

7. Приймати рішення, адекватне проблемі, потім дотримуватися його.

Година спілкування як одна з головних форм виховання в школі

 Форма – це зовнішній обрис, зовнішній вид, контури предмета; зо­внішнє вираження якого-небудь змісту.

Форма виховної роботи – це сукупність організаторських прийомів і виховних засобів, що забезпечують зовнішнє вираження виховної робо­ти (композиційна побудова виховного заходу).

Форми виховної роботи – явище динамічне. Існуюча система форм виховної роботи постійно поповнюється новими, відповідно до умов шкільного життя.

Існують різні підходи до класифікації форм виховання, в основі яких лежить та чи інша ознака:

1) за кількістю учасників: масові (шкільний бал), групові (класні збо­ри), індивідуальні (бесіда);

2) за видами діяльності: пізнавально-розвивальні (вікторина), роз­важальні (дискотека), за напрямами виховної роботи (профорієнтаційні, фізкультурно-оздоровчі тощо справи);

3) за результатом: інформаційний обмін (усний журнал), ви­роблення спільного рішення (збори), суспільно значущий продукт (акція милосердя).

Широко розповсюдженою формою виховної роботи є годи­на спілкування (година класного керівника).

Година спілкування – це форма виховної роботи, при якій школярі під ке­рівництвом педагога включаються в спеціально організовану діяльність, яка сприяє формуванню системи відносин до навколишнього світу.

Виділяють два основні види виховної години: тематична і година спілкування з поточних справ у класі.

Функції виховної години

 Година спілкування виконує такі функції:

1) просвітницьку – дає можливість розширити коло тих знань учнів, які не знайшли відображення в навчальних програмах. Ці знання можуть містити в собі інформацію про події, що відбуваються в країні, за кордо­ном. Об'єктом обговорення може бути будь-яке явище або подія;

2) орієнтувальну – сприяє формуванню ставлення до навколишньо­го світу, виробленню ієрархії матеріальних і духовних цінностей; допо­магає оцінювати явища, що відбуваються в житті (вона тісно пов'язана з просвітницькою, тому що не можна навчити учнів оцінювати явища, з якими вони не знайомі; хоча година спілкування може виконувати суто орі­єнтувальну функцію);

3) спрямувальну – дає змогу перенести обговорення того чи іншого явища в рамки реального досвіду учнів.

4) span lang="UK" style="font-size: 12.0pt; mso-ansi-language: UK;"> формувальну – формує в учнів навички обмірковування й оцінки своїх учинків і самих себе, навички ведення діалогу й побудови вислов­лювання, відстоювання власних поглядів.

Типи години спілкування

Година спілкування морального спрямування

Мета:

1.Освіта учнів з метою вироблення власних моральних поглядів, су­джень, оцінок.

2.Вивчення, осмислення й аналіз морального досвіду поколінь.

3.Критичне осмислення й аналіз власних моральних учинків, учинків однолітків та однокласників.

4.Розвиток моральних особистісних якостей, таких як доброта, ба­жання допомагати людям, уміння визнавати свої помилки, відстоювати власну точку зору і поважати чужу (не можна проводити часто).

Година спілкування пізнавально-інтелектуального спрямування

Мета:

1. Розвиток пізнавального інтересу учнів.

2. Розвиток уміння усвідомлювати свої індивідуальні можливості, прагнення до самовдосконалення.

Тематична година спілкування

Мета:

1. Розвиток кругозору учнів.

Сприяння духовному розвитку учнів, формуванню їхніх інтересів і духовних потреб.

Година спілкування інформаційного спрямування

Мета:

1. Формування в учнів причетності до подій і явищ суспільно-політичного життя своєї країни, свого міста, району.

2. Застосування знань, отриманих на уроках історії й суспільство­знавства.

3. Формування власного ставлення до того, що відбувається.

4. Розвиток дослідницьких умінь. 

Форми години спілкування 

•  бесіди (естетичні, моральні);

•  диспути;

•  зустрічі з цікавими людьми;

•  вікторини 3 різних сфер знань;

•  дискусії;

•  КВК;

•  інтерактивні ігри;

•  ігри-подорожі;

•  тренінги;

•  читацькі конференції.

Класний керівник обирає зміст і форму проведення години спілкування, виходячи з:

•  вікових і психологічних особливостей школярів;

•  цілей і завдань, які він ставить;

•  моральних установок, інтересів, потреб учнів.

Підготовка й проведення

При підготовці й проведенні виховного заходу необхідно орієнтува­тися на таку систему дій:

•  визначити тему, сформулювати мету;

•  скласти план (сценарій);

•  підібрати відповідний матеріал, наочне приладдя, музичне оформ­лення й т. ін. з теми;

•  дати завдання учням для попередньої підготовки (якщо це перед­бачено планом);

•  визначити ступінь доцільності участі у виховній годині інших пе­дагогів або батьків.

Поради щодо проведення години спілкування:

•  від предметної інформації – до оцінки інформації;

•  від загальних оцінок – до розгорнутих суджень;

•  увага до виступів учнів;

•  акцент на важливих моментах;

•  міркування разом з дітьми;

•  спільний пошук шляхів вирішення проблеми;

•  урахування психологічних особливостей сприйняття матеріалу учнями (слабка увага – зміна діяльності: музична пауза / фізкультхвилинка / гостре запитання);

•  участь дітей у складанні плану виховних годин (чверть/півріччя/ рік); вибір із декількох запропонованих.

 ЗМІСТ,  ХАРАКТЕР ТА ОБСЯГ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

У своїй роботі вчитель, коли задає домашні завдання, має користуватися Методичним листом МОН України «Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи», Критеріями та нормами оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, Інструкцією щодо ведення журналу початкових класів.

На основі цих документів складено Пам’ятку для вчителя.
Пам’ятка для вчителя (зміст, характер, обсяг домашніх завдань)

1.      У 1 класі домашні завдання не задаються.

2.      У 2 – 4-х класах обсяг навчального матеріалу для домашніх робіт орієнтовно повинен становити ¼ обсягу, виконаного на уроці, і бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі – 45 хв,  у 3 класі – 1 год 10 хв, у 4 класі – 1 год 30 хв.

3.      Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні.

4.      З основ здоров’я, фізичної культури, трудового навчання, технічної і художньої праці, музичного та образотворчого мистецтва домашні завдання не задаються і до журналу не записуються.

5.      Види домашніх завдань:

·        Усні;

·        Письмові;

·        Індивідуальні;

·        Групові;

·        Парні.

Характер домашніх завдань:

·        Репродуктивний;

·        Конструктивний;

·        Творчий.

6.      Записуючи домашнє завдання, слід обов’язково зазначати його зміст і спосіб виконання. Наприклад: с. 10-11, прочитати і переказати; с. 27-29 – вивчити вірш напам’ять тощо.

У 2 – 4 класах кожну домашню роботу перевіряють і оцінюють.

Оцінки за виконання домашніх завдань виставляють у журнал вибірково.

Форму запису в щоденнику змісту домашнього завдання вчитель подає на дошці. 


 ВЕДЕННЯ ТА ПЕРЕВІРКА ЗОШИТІВ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Для навчальної роботи в початкових класах використовуються зошити, що відповідають чинним в Україні стандартам, з такими видами графічної сітки:

● у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями;

● у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності без похилих ліній;

● з горизонтальними лініями;

● у клітинку з нормою лініювання 5,0 х 5,0 мм.

На кожній сторінці зошита із зовнішнього боку вертикального зрізу залишається поле завширшки 2 см, відмежоване вертикальною лінією червоного кольору.

У 2–4 класах для навчальних класних і домашніх завдань з української та інших мов, математики рекомендується вести по два зошити (для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем).

Для контрольних робіт з мов і математики використовується окремий зошит, у якому учні виконують також роботу над помилками.

За потреби можна також використовувати зошити з друкованою основою з інших предметів інваріантної складової, що разом з підручником становлять єдиний навчальний комплект.

Кожна письмова робота, виконана учнем початкових класів в зошитах (зокрема, в зошитах з друкованою основою), перевіряється до наступного уроку.

У 1-х та 2-х класах зошити підписує вчитель, у 3-4 класах ― це роблять учні за зразком, написаним учителем на дошці, наприклад:

Зошит

для робіт з української мови

учениці 2 – А класу

Маловисківської ЗШ № 4 І-ІІІ ст.

Потієнко Ірини

Зошит

для робіт з математики

учня 2 – А класу

Лозуватської ЗШ І-ІІ ст.

Варакути Георгія

Зошит

для контрольних робіт

з української мови

учениці 4 – А класу

Смолінського НВО

Дорош Лідії

Зошит

для контрольних робіт

з математики

учня 4 – А класу

Мануйлівського НВК

Васильченка Михайла

Прізвище та ім’я учня/учениці записується в родовому відмінку однини.

У кінці підпису зошита крапка не ставиться.

У письмовій роботі з мов і математики рекомендується зазначати дату виконання роботи, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір, переказ, задача тощо), заголовок зв’язного тексту (переказу, розповіді тощо). У кінці заголовків крапка не ставиться.

На розсуд учителя у 1-му, 2-му та 3-му класах вид завдання можна не зазначати з метою економії часу на уроці.

Дату та назву роботи учні записують, починаючи з 2-го класу початкової школи. Наприклад:

14 жовтня

Класна робота

Вправа 57

17 березня

Домашня робота

Задача 187

У 4-му класі дату виконання роботи з мови записують словами, з математики ― на розсуд учителя.

Дев’ятнадцяте квітня

Класна робота

Словниковий диктант

У зошитах для контрольних робіт учні пишуть дату, вид завдання і заголовок тексту. Наприклад:

10 грудня

Диктант

Пташки взимку

17 березня

Математичний диктант

У 1–4 класах рекомендується використовувати для письма кулькові ручку з пастою синього або фіолетового кольору, а для креслення ― олівець.

Під час виконання письмової роботи учням рекомендується дотримуватися однакових інтервалів між словами, дописувати кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу і не виходячи за межі рядка, дотримуватися абзаців.

Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру навскіс (справа наліво) і замість неї зверху написати необхідну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення або числовий вираз, то його слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно.

Виправлення (закреслення та поновлення) написаного треба робити ручкою, а не олівцем.

Учні мають бережливо використовувати зошит: не починати новий, доки не списано попередній; користуватися обгортками; не бруднити сторінок; не виривати аркушів.

Заміна зошитів блокнотами або окремими аркушами паперу не рекомендується.

Орієнтовні вимоги до оформлення письмових робіт з мов

У період навчання грамоти учні 1-го класу виконують навчальні завдання в зошиті з друкованою основою (зошити для письма і розвитку мовлення), де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і речень, а також вправи на розвиток мислення і мовлення школярів.

Щоб навчити першокласників орієнтуватись у розлініюванні зошита та для виконання індивідуальних, диференційованих вправ і завдань, починаючи з листопада (січня), можна паралельно практикувати виконання окремих завдань у шкільних зошитах з таким самим розлініюванням.

Завдання, пов’язані з мовним аналізом (креслення схем речень, звуко-складової структури слів, “друкування” тощо), першокласникам рекомендується виконувати в окремому зошиті в клітинку.

У 2-му класі на уроках української та інших мов учні пишуть у зошитах в дві лінії з похилими лініями. У І семестрі 3-го класу учні продовжують писати в таких самих зошитах або в зошитах у дві горизонтальні лінії без похилих ліній. У третьому класі учні поступово переходять на письмо в зошитах в одну лінію. Повний перехід усіх учнів класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці 3-го класу. Висота малих літер у цих зошитах повинна бути близько 1/2 висоти робочої лінії.

Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого робочого рядка.

Початок запису тексту і його заголовок мають бути на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх можна використовувати для виконання інших завдань на розсуд учителя.

Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не пропускають. У зошитах з графічними сітками у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями та без них між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи і початком наступної рекомендуємо пропускати один робочий рядок; у зошитах з графічною сіткою з горизонтальними лініями ― два робочі рядки для відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінки і записів учителя.

Орієнтовні вимоги до оформлення письмових робіт з математики

Навчальні письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку.

Запис математичних завдань розпочинають на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.

Між записами дати, назви роботи та її виду в зошитах з математики пропускають одну клітинку.

Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики пропускають чотири клітинки для виставляння оцінки та для приміток учителя.

Літери і цифри рекомендується писати у клітинці зошита похило, кожну цифру, знак і літеру ― записувати в окремій клітинці.

Цифри в 1–4 класах записуються висотою в одну клітинку. Малі літери в 1-2 класах ― висотою в одну клітинку, в 3-4 класах ― 2/3 клітинки. Великі літери в 1–4 класах пишуть заввишки в півтори клітинки.

Математичні вирази можна розміщувати в рядок або в стовпчик.

Між виразами відстань добирають довільно, але з дотриманням симетрії та економії паперу.

Для полегшення пошуку способу розв’язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: схему, таблицю, графічні умовні позначення, малюнок, орієнтуючись на опорні слова тексту.

У запитанні задачі найменування одиниць величини пишуть повністю, наприклад:

Скільки кілограмів картоплі в двох кошиках?

Після чисел найменування пишуть скорочено (відповідно до Державного стандарту України “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила” (ДТСУ 3582-97), затвердженого наказом Держстандарту України від 4 липня 1997 р. № 391):

● без крапки: 3 мм, 5 см, 7 дм, 9 м, 12 км; 2г, 7 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 17 хв, 15 год; 15 грн;

● крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці – копійки: 20 к.

Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/с (або 60 м за 1 с), 17 км/год (або 17 км за 1 год).

Одиниці площі: 18 см2, 31 дм2, 73 м2. Висота цифри 2 біля літери орієнтовно становить 1/2 клітинки.

Назви предметів біля цифри записують за правилами скорочень: 8 д. (8 дерев), 14 гр. (14 грибів), 36 ябл. (36 яблук).

У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю: учень прочитав 5 казок.

У 1-му і 2-му класах відповідь задачі записують коротко, наприклад: 7 кг цукру. Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3-го класу, її слід будувати за загальними правилами побудови речень (відповідей на запитання).

У складеній задачі після кожної дії, окрім останньої, коротко записується пояснення, наприклад:

1) 18 + 9 = 27 (кг ) ― зібрали яблук.

2) 27 : 3 = 9 (кг)

Відповідь: в один ящик умістилось 9 кг яблук.

Пам’ятка для вчителя (перевірка ведення зошитів. Система оцінювання письмових робіт учителем)

1.      У початкових  класах кожну учнівську роботу перевіряють систематично (до наступного уроку).

2.      Перевірку слід закінчувати роботою над помилками (колективною чи самостійною).

3.      Кожен вид помилок потребує від учителя відповідного способу виправлення.

Вид помилки	Дії вчителя	Дії учня
Графічно неправильно написана літера або цифра	Підкреслює і на полях чи в окремому рядку (для практичного вправляння) дає зразок правильного їх написання
Помилка в слові (в обчисленнях) чи неправильно вжите слово	Підкреслює	Робить виправлення, користуючись словниками, правилом у підручнику або порадившись з учителем чи однокласниками
Стилістичні та лексичні помилки	Підкреслює в тексті хвилястою лінією, організує колективне обговорення	Виправлене речення записує до зошита
Пунктуаційні помилки	Виправляє помилки	Аргументовано пояснює написані чи дописані пунктуаційні знаки

4.      До виправлення помилок у письмових роботах учнів учитель має поставитися диференційовано.

Сильніші учні	Учитель ставить помітку на полі в рядку, в якому допущено помилку. Підкреслює помічену в обчисленнях помилку	Учень самостійно виправляє помилку
Середні учні	Учитель підкреслює слово з помилкою. Підкреслює помічену в обчисленнях помилку	Учень самостійно виправляє помилку
Слабкі учні	Виправляє помилки в словах чи обчисленнях повністю

5.      Виправляти неправильний результат по написаному не дозволяється.

6.      Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті, повинні бути взірцем для учня.